Рита заїхала в магазин одягу і купила своєму коханому чоловіку Миколі подарунок. Вона вирішила зробити йому сюрприз… Рита прийшла додому. У квартирі було тихо. Жінка зітхнула. – Можна до приїзду Миколи сховати подарунок і відпочити… – подумала вона. Рита зупинилася біля дверей спальні й оторопіла від почутого! – Миколо, коли ти розповіси Риті про нас? – говорила зі спальні її подруга Світлана. – Світлано, я не знаю… – відповідав Микола. – Не знаєш?! Але ти обіцяв! Я ж чекаю нашу дитину! А що дасть тобі вона?! Рита рішуче відкрила двері в спальню й застигла від побаченого

З самого ранку погода не вдалася. Був дощ, який швидко перетворив сільську дорогу на рідке місиво. Рита Вікторівна сиділа на задньому сидінні свого шикарного…

Читати

У Тамари довго не одружувався син. Вона з цього приводу дуже переживала. – Тобі вже тридцять п’ять, коли вже одружишся?! Хочеться допомогти виростити твоїх дітей. Син тільки сміявся. І ось у тридцять п’ять років син привів знайомитися дівчину! Віра зайшла в квартиру. Мила, тиха, сором’язлива і… Раптом Тамара побачила когось позаду неї. Вона придивилася й ахнула

Син у Тамари довго не одружувався. Вона з цього приводу переживала, питала: – Тобі вже тридцять п’ять, коли вже одружишся?! Хочеться допомогти виростити твоїх…

Читати

Зоя приїхала додому пізно. Вона сіла в крісло, взяла телефон і зателефонувала Ігорю. – Привіт, – сказала вона у слухавку. – Нам треба серйозно поговорити! – О, Господи! – стрепенувся Ігор. – Кохана, що трапилося?! – Поки що нічого, – спокійно відповіла Зоя. – Я тебе чекаю. Буде серйозна розмова. – Вже їду, – відповів Ігор і кинув слухавку. За пів години пролунав дзвінок у двері. На порозі стояв Ігор з пакетами продуктів у руках. – От вирішив купити, може треба вам… – сказав він. – Ігорю, я вагітна… – просто сказала Зоя. Ігор раптом спохмурнів. Він сів і взявся за голову руками

Зоя була жінка строга і небагатослівна. Працювала ветеринаркою і сама піднімала трьох синів. Чоловіка її не стало, коли молодшому синові не було й року,…

Читати

Аліса сиділа за столом і дивилася в комп’ютер. – Алісо, – раптом почувся за спиною голос її колеги Василя Павловича. – Незабаром у нас буде корпоратив. Якщо хочете, я можу піти з вами. Ну що? Ви згодні? – Ні! – раптом буркнула дівчина. – Ні в якому разі! – Я просто запитав, – почервонів чоловік. – Так, по–дружньому. – А ми з вами ніколи друзями не були, – зиркнула на нього дівчина. Василь не розумів, що таке могло статися. Та Аліса вже все про нього зрозуміла

Аліса відкрила шафу, оглянула вбрання й засмучено зітхнула. – Ну, чому я не народилася хлопцем? – подумала дівчина. – Їм так просто. Відкрив шафу…

Читати

– Надійко, ходи-но щось тобі покажу! – гукнула Надю її бабуся. Старенька діставала з шафи щось вовняне й темно-зелене… – Ось, знайшла! – продовжувала бабуся. – А я ж думала зникла вона. Шукала в шафі отут, а вона в скрині лежала! Загорнута була в старе простирадло – от і не знаходила я її. Ох, пам’яті вже нема… Надія глянула на згорток і застигла від несподіванки

Надя розплющила очі. Весільна біла сукня висіла на почесному місці. Здавалося, вона намагалася відсунути своїм тонким рукавом старомодну вовняну темно–зелену сукню, що була поруч……

Читати

Люда повернулася додому з роботи. Жінка швидко переодяглася, забігла на кухню, дістала з холодильника котлетку, поклала її на скибочку хліба. Вона смачно відкусила бутерброд, коли пролунав дзвінок телефону. Люда зняла слухавку. – Угу… – тільки й змогла вимовити вона. – Алло! Ви мене чуєте? – питав незнайомий чоловічий голос. – Угу! – сказала Люся, намагаючись якнайшвидше прожувати. – Ой, як чудово! Я власне дзвоню вам ось з приводу. Ви вмієте готувати борщ? – раптом запитав незнайомець. – Вмію. А що таке? – здивовано відповіла Люда, нічого не розуміючи

Дзвінок пролунав саме в той самий момент, коли Люся прийшовши з роботи, ретельно вимивши руки, обережно відкрила холодильник, дістала звідти тарілку з посмаженими напередодні…

Читати

Валя мила вікна, коли їй зателефонувала стара знайома, Оксана. – Дивно, – подумала Валя, витираючи руки. – Стільки часу не спілкувались. – Валя? Привіт, – почулося в слухавці. – Я тут… Не знаю, може, даремно дзвоню. Ти повинна знати. Твій Ігор… – Що? – видихнула Валентина. Вона аж застигла від несподіваної здогадки. – Не стало його. На вулиці знайшли. Поминки завтра. У слухавці почулися короткі гудки. Валя сиділа нерухомо і дивилась в одну точку. Вона не вірила, що це все насправді

Ігор прийшов, як завжди, зненацька. Валентина щойно вийшла з ванної і хотіла посушити голову, як подзвонили у двері. На порозі стояв її колишній чоловік….

Читати

Ліза сиділа за столом і їла тістечко. Сьогодні у неї був день народження, але дівчина сиділа сама. Сім’ї немає, батьки далеко, подруг не завела… – У мене є тільки я, – голосно сказала вона і відламала шматочок тістечка. Ліза посиділа ще трохи, сумно зітхнула і прибрала зі столу. Дівчина вже зібралася йти лягати спати, як раптом у двері подзвонили. Ліза навшпиньки, підійшла до дверей, подивилась у вічко й ахнула

Тістечко, з хаотично натиканими свічками, сиротливо стояло на столі. Ось такий день народження у Лізи вийшов… Сім’ї немає, батьки далеко, подруг не завела. Такий…

Читати

Віра Сергіївна варила борщ, коли прийшла донька. – Я заберу речі, що залишилися, – сказала вона, зайшовши на кухню. – Забирай. Я що не даю, – неохоче відповіла мати. Оля знала, що мама ображається, через те що вони з чоловіком переїхали від неї, тому вирішила поговорити з нею. – Мамо, а чому батько від нас пішов. Ти ніколи не розповідала, – раптом сказала донька. Віра кинула ложкою в мийку й сказала: – Пішов, бо такий самий, як твій Андрій. – Який такий? – здивувалася Оля, нічого не розуміючи

Ну, не любила мама її Андрія. Вічно шукала у вчинках зятя погане. Жила у постійному очікуванні найменшого промаху з його боку. І десять років…

Читати

Вдома Валерію зустрів чоловік. За два роки спільного життя вона вперше побачила його у такому стані. – Що сталося? – Запитала Валерія. – Що що? Знаю, я все, – вигукнув чоловік. – Що знаєш? – здивувалася дружина. – Не прикидайся! Я все знаю, – повторив він. – Поясни. Я справді не розумію, – розвела руками Валерія. – Я знаю, про твого коханця! – раптом сказав чоловік. Валерія здивовано дивилася на коханого, нічого не розуміючи

Вдома Валерію зустрів чоловік. За два роки спільного життя вона вперше побачила чоловіка у такому стані. Від несподіванки Валерія не знала, що сказати, що…

Читати