Галя з Оленкою сиділи на кухні і пліткували. – Ой, Оленко, яка ти щаслива! – говорила із заздрістю Галя, дивлячись на кругленький живіт подруги. – Примудрилася знайти собі чоловіка, та ще й такого гарного. – Ага, – усміхалася Олена. – Але якби ти тільки знала правду, як у мені це вийшло, ти б нізащо не повірила! Галина аж стрепенулася: – Так поділися секретом! – Поділюсь, якщо пообіцяєш нікому розповідати? Це велика таємниця. Галя аж перехрестилася від здивування

Подружки сиділи на кухні і пліткували.

-Ой, Оленко, яка ти щаслива! – говорила із заздрістю Галя, дивлячись на кругленький живіт подруги. – У тридцять п’ять років примудрилася знайти чоловіка, та ще й такого гарного.

-Ага, – усміхалася Олена, яка аж сяяла. – Примудрилася. Квіти мені дарує щодня. Любить… Але якби ти тільки знала правду, як у мені це вийшло, ти б ні за що не повірила!

-Ну і де, де його знайшла? – Галина аж стрепенулася. – Поділися з подругою своїм секретом.

-Поділюсь, якщо пообіцяєш нікому про цей метод не розповідати? Це велика таємниця. А то всі почнуть так робити.

-Клянуся, нікому ні слова, – Галя аж перехрестилася від здивування. – Він у тебе взагалі хто?

-Рибалка він. А так, ріелтором працює. Але головне, що я правильно розрахувала.

-Що розрахувала?

-Які фотки у соціальних мережах викладати, і на які групи підписуватись.

-І на які?

-На такі, де справжні мужики спілкуються. Не ці мрійники в білих комірцях, а ті, що не бояться ні спеки, ні морозів. У яких пристрасть в очах.

-Це хто такі? – не зрозуміла Галя.

-Я ж говорю, справжні мужики, – засміялася Олена. – Якось випадково зазирнула я у групу, де любителі риболовлі спілкуються, почитала їх листування, і тут мене раптом осяяло.

-Осяяло?

-Ага. Пішла я того ж дня в магазин для рибалок, і купила собі вудку, довгу таку.

-Для чого?

-І пішла я в суботу на річку. З самого ранку.

-Так, гаразд! – тепер уже засміялася захоплено Галя. – Пішла з рибалками знайомитись, так?

-Ні, звісно, – пирхнула Олена.

-Що, невже, рибалити? – не повірила Галя.

-Ти що, зовсім, чи що? – знов засміялася Олена. – На фотосесію я пішла. Прийшла на річку, побачила групу рибалок, постояла осторонь, почекала, коли хтось щось упіймає, підходжу і здивовано ахаю. А потім ввічливо говорю: – Чоловіки, а можна я з вашою рибкою сфотографуюсь?

-Навіщо?

-Ось і вони мене запитали – навіщо, – закивала Олена. – А я беру в одну руку рибу, а в другій у мене моя вудка. Рибалка мене на мій мобільний телефон фотографує, і все. Я чоловікові посміхаюся, повертаю рибу та йду далі.

-І навіть із ним не познайомилася?

-Ні звичайно! У мене ж не для цього довга вудка у руках. Потім я знаходжу інших рибалок, знову чекаю, коли хтось упіймає хорошу рибу, і з ним повторюю те саме.

-Що – те саме?

-Фотографуюсь, ось що!

-Нічого не розумію, – засмучено затрясла головою Галя. – Нащо тобі все це потрібне?

-А тому що надвечір у мене на мобільному море фото про те, яка я крута рибалка. Я ж, виходить, стільки риби за день наловила! І вся така велика риба! Потім я ці фото викладаю в соціальних мережах та на рибальських форумах. Пропоную мужикам, які рибалки, оцінити мої здібності.

-Оцінили? – кисло посміхнулася Галя.

-Не те слово, – кивнула Олена. – Тут таке почалося!

-Що почалося?

-Захоплення почалося, компліменти, і визнання того, що я найкрутіша рибалка у світі. І посипалося одразу купа пропозицій разом з’їздити на рибалку.

-І ти погодилась?

-Не одразу. Спершу я вибирала, з ким поїхати. Вибрала Миколу. Тепер він мій чоловік.

-І що, – Галя недовірливо закліпала очима. – Невже твій Микола на першій же рибалці не зрозумів, що ти ніяка не рибалка?

-Так ми на рибалку з ним разом так і не з’їздили, – спокійно знизала плечима Олена.

-Чому?

-Тому що мені весь час ніколи. Тим паче, що на рибалку він може й без мене їздити. До речі, він і зараз на рибалці. І взагалі, не в рибалці річ.

-А в чому?

-А в тому, що ми з ним покохали одне одного. По справжньому.

-Що, справді? – Галя здивовано подивилася на подругу. – І ти його любиш?

-Більше життя люблю. І тепер мені, – Олена погладила свій животик. – Взагалі не до риболовлі. От коли син народиться, хай Микола з ним на річку і їздить.

-А ти?

-А я йому дочку народжу, – засміялась Олена.

Одразу після того, як Галя вийшла з квартири Олени, вона одразу вирушила в магазин для рибалок – купувати вудку якомога довшу…

About the author