Настя поклала телефонну слухавку, і радісно побігла на кухню. – Ура, моя мама на день народження Сашка приїжджає, – поділилася вона новиною з чоловіком. – Зачекай, як так? – здивувався Юрко. – Ти що забула, що я тобі говорив? – Ні, не забула, ну і що? – усміхнулася Настя. – Як це – ну і що? У нас однокімнатна квартира, де вона спати буде? На балконі? – не стримався Юрко. – Значить твоя мама буде спати в кімнаті, а моя на балконі? – вигукнула Настя. Раптом у Юрка виникла несподівана ідея 

– Ура, моя мама на день народження Сашка приїжджає, – Настя навіть застрибала від радості, після короткої розмови зі своєю матір’ю.

– Зачекай, як так? Моя ж мама приїжджає, що ти забула? – здивувався Юрко.

– Ні, не забула, та й що?

– Як це – ну і що? У нас однокімнатна квартира, куди ми їх розмістимо? У нас навіть Сашко за шафою спить. Одну ми розмістимо на кухні, а другу куди? На балконі прилаштуємо з осінніми заморозками? Ну, тоді твоя мама і буде на балконі спати, – не стримався Юра.

– Юра! Як ти смієш так про мою маму? Вона твоя теща, причому найкраща теща у світі!

– А чим моя мама гірша, за твою? Вона твоя свекруха, причому найкраща свекруха у світі!

– Питання спірне! – усміхнулася Настя.

Ось для чого ці суперечки? Обидві матері справді були хороші – вони якийсь час навіть товаришували між собою. Але так вийшло, що після народження онука Сашка вони обидві роз’їхалися по різних містах. До цього вагітна Настя з чоловіком жили в квартирі самотньої Валентини – мами Юрія, але потім молода сім’я взяла однокімнатну в іпотеку. Валентина нездужала, і їй порадили морський клімат. Довго не роздумуючи, вона продала свою двокімнатну квартиру та купила однокімнатну біля моря.

Мама Насті Катерина жила з чоловіком, вітчимом Насті. У них і так не дуже клеїлося в житті, а після виходу Насті з дому так взагалі почалися сварки. Квартира була вітчима, тож після розлучення Катерина поїхала жити до своєї сестри. Так вже збіглося, що жінки поїхали майже одночасно – Сашкові було всього кілька місяців. Катерина приїжджала до онука лише одного разу – на Новий Рік, коли Сашку було два роки, а до Валентини їздила вся родина влітку рік тому. Але тут така подія – Сашку п’ять років, кругла дата, і обидві бабусі вирішили відвідати!

– Слухай, ну твоя мама на пенсії, а моя працює, – намагаючись спокійно говорити, сказала Настя. – Моя насилу випросила відпустку, а твоїй все одно, коли приїжджати. Нехай вона трохи згодом приїде.

– Але ж вона зібралася якраз на день народження, – заперечив Юра. – І раніше зібралася, а твоя мама як завжди – ось вам сюрприз! А зручно нам чи не зручно – її вже не турбує!

– Нічого страшного, якщо твоя мама поки поживе у Володі!

Володя був другом Юри. Він нещодавно розлучився і живе один у двокімнатній квартирі, причому досить далеко від сім’ї Юри. Мама його знає тільки з чуток.

– Ти що? Навіщо Володю обмежувати жінкою, яку він не знає? Та й взагалі в нього особисте життя зараз налагоджується. Це як мені сказати – нехай твоя мама поживе у колишнього чоловіка.

– Ти, що з глузду з’їхав? Мало того, що вони не просто розлучилися, то ще він іншу жінку в хату привів! Ти не порівнюй!

– А ти нісенітниць не кажи – моя мама до нас приїжджає, а я зіпхну її на друга, який живе  в іншому кінці міста? Ти думаєш, коли кажеш?

– Вона в тебе до всього пристосується! Он як ризикнула – продати квартиру тут і поїхала в незнайоме місто, де вона нікого не знає. Продала, і навіть жодної копійки внуку не залишила з продажу!

– Та що ти таке кажеш? Сама ж знаєш, які там квартири дорогі, і що їй ця крихітна однокімнатна квартира обійшлася в кругленьку суму, скільки в неї грошей було – стільки і віддала. Цю квартиру на морі Сашко і успадкує, на відміну від того, яку спадщину залишить йому твоя мама – тобто ніяку! У неї нічого немає, у сестри живе!

– Однак моя мама часто для Сашка гроші в подарунок надсилає! – вигукнула Настя. – А твоя – жодної копійки не надіслала.

– Так, вона пенсіонерка, тож не надсилає гроші! А що – посилки з подарунками та солодощами не береться до уваги? До речі, подарунки теж грошей коштують.

– Це ж егоїзм – надсилати те, що хочеться, навіть якщо дитина маленька. Навіщо Сашку штани на виріст чи іграшки, які він не хоче? Вислала б ті ж гроші, я знала б, як ними розпорядитися.

– От саме, ти знала б! А Сашко дуже радіє, коли від бабусі приходить посилка! Це як подарунки від Миколая, а не відкуп грошима, з якими Сашко навіть поводитися не вміє. Ти витратиш гроші на свої дрібнички, а синові якусь дешеву машинку підсунеш – на, Сашко, грайся. Посилки – це сюрприз, і моя мама думала про онука, коли купувала кожну річ, тож не називай мою матір егоїсткою!

– Та вона завжди такою була! – Настя вже була готова піти на сварку. – Я була вагітна, вона мене годувала, «Їж, Настусю, сирок, корисно для майбутньої дитини!». Як вона не могла зрозуміти, що я вже не могла від цього сиру! Вона мене питала – чого я хочу?

– Те, чого ти хотіла – я купував, забула, чи що? І яблука з гірчицею, і ковбасу з варенням, ні в чому не було відмови! Моя мама дбала про тебе, а твоїй до тебе й справи не було, збагрила дочку заміж, і навіть не питала і не думала – як там Настя вагітна ходить, чого їй хочеться – все було не цікаво! Зателефонувати забуває – сама плакала та скаржилася мені на неї. Її лише розбірки з твоїм вітчимом цікавили!

– У неї був складний період у житті, я плакала, бо не розуміла цього! А якщо ти будеш і далі говорити таке про мою матір, то ми з тобою теж розлучимося!

Довго ще Настя та Юра сварилися на кухні з приводу своїх матерів – хто кращий, а хто гірший. Така велика сварка з одкровеннями була в них уперше – вони наговорили один одному багато неприємностей щодо рідних людей. Слово не горобець, вилетить – не зловиш, такі слова не забуваються. А в кімнаті сидів Сашко серед іграшок і тихо плакав, чуючи все це. Він любив обох бабусь, часто з ними говорив по відеозв’язку, і тому розумів – усі слова батьків щодо них абсолютно несправедливі. Може погано, що скоро у нього буде маленький ювілей – 5 років, можливо, це він у всьому винен?

Зрештою, зійшлися на тому, що якщо обидві бабусі приїдуть, їх покладуть разом – на сімейному ліжку, а подружжя на підлозі ляже. Невже не можна було про це одразу домовитися? Але ось іронія долі – напередодні дня народження Сашка сильно занедужала Валентина, а Катерині начальство пересунуло відпустку – одна з жінок на роботі пішла в декрет. Ніхто із бабусь і не приїхав. Осад залишився – скільки всього наговорило подружжя одне одному, і сказане не забудеться.

About the author