Олена Петрівна робила салат з бурячків і часнику, як раптом задзвенів її мобільник. Вона витерла руки і взяла слухавку. – Мамо, я хочу познайомити тебе зі своєю нареченою! – почувся у слухавці голос сина. – Її звуть Жанна. Чоловіка в неї не стало. У неї є син! Олена Петрівна так і застигла від несподіванки. – Синку, ну навіщо ж отак зразу? – почала вона. – Приведи хоч її, гляну на неї! Олені Петрівні обраниця сина не сподобалася. – Але мамо, ти ж не знаєш про її таємницю, – якось загадково сказав син

Олена Петрівна робила салат з бурячків та часнику, як раптом задзвенів її мобільник.

Вона витерла руки і взяла слухавку.

-Мамо, я хочу познайомити вас з батьком зі своєю нареченою! – раптом почувся у слухавці голос сина. – Її звуть Жанна. Чоловіка в неї не стало. Нещодавно вона переїхала в наше місто.

Ми познайомились у друзів. У неї є син! Я люблю Жанну, а вона мене і хочу одружитися!

Олена Петрівна так і застигла від несподіванки.

-Синку, ну навіщо ж одружуватися отак зразу? – почала вона. – Що так терміново? Ти ж розумієш, що вона може твою квартиру хоче там, чи гроші? Лізуть і лізуть до нас, чого вдома не сидиться у себе в селі?

-Мамо, не починай… Тобі вічно таке ввижається, я так ніколи не одружуся!

-Та й не треба, синку! Тобі що, погано живеться? Квартира, машина, робота хороша, ми з батьком неподалік від тебе живемо… Внуків хочеться, звичайно, але не від такої, сам розумієш.

Приведи хоч її, гляну на неї й одразу зрозумію, що за пташка хоче залетіти у нашу родину!

…Олені Петрівні обраниця сина не сподобалася. Весь вечір вона ставила каверзні питання, на які Жанна відповідала з усмішкою, що дуже не сподобалося майбутній свекрусі.

-Володю, ну ось що наш син знайшов у ній? Вона ж ніяка. Сукня якась простенька, зачіска безглузда, і посміхається весь час.

Ні, вона однозначно не підходить нашому синові. От би він одружився зі Світланкою, вона давно його любить, і батьки не бідні люди.

-А мені сподобалася, скромна і не балакуча. І краса натуральна, а у Світлани все хіба за гроші…

-Світлана може собі дозволити, а Жанна ця – з села, думає, знайшла з міста собі хлопа… Але ні, я з ним поговорю серйозно, обмане вона його. Та ще й дитину чужу виховувати, знайшла теж…

-Артеме, не пара вона тобі. Ну ти подивися на себе і на неї. Небо і земля. Чим вона краща за Світлану? Смаку немає, одягнена, незрозумій як…

-Мамо, у Жанни сукня це з останньої колекції, вона віддала за неї чималі гроші. Виглядає скромно, але в цьому і задум дизайнера.

-У сенсі? У неї що стільки грошей? Звідки?

-А, я ж тобі не говорив про її таємницю! Чоловік Жанни був дуже багатий, залишив великий статок. У неї нерухомість за кордоном, на Мальдівах навіть острівець є.

-Ого, пташка виявилася не такою простою, як здається… Нуу, в принципі, вона мені одразу сподобалася… Є щось аристократичне в ній… А те, що дитина є – так це нічого, виховаємо, як свою. Сподіваюся, у вас і свої дітки будуть.

-Мамо, тільки прохання до тебе. Жанна дуже скромна, і не любить говорити про гроші та афішувати свій статок. Будь ласка, не говори з нею на цю тему, і взагалі нікому не говори добре?

-Звичайно, синочку. Ось пощастило з невісткою, а скромна така!

-Алло, Катю, ти не уявляєш, яка у нас крута невістка. Острів в океані навіть свій має, уявляєш? Чоловіка-мільйонера не стало, а їй лишилося все!

Артем мій ідеально їй підходить. І вона така красуня, точена фігурка, одягається лише в останні колекції. Сподіваюся, вони не тягнутимуть із весіллям! Артем, вважай, без п’яти хвилин мільйонер!

На Мальдіви тепер, як на дачу мотатись будемо! Ну гаразд, побіжу в салон, мені тепер треба виглядати відповідно до сина-мільйонера, щоб не соромився матері!

-Синку, як це весілля не буде? Чому? Треба шикарне весілля вам влаштувати, можете собі дозволити. Нехай всі бачать, як їй пощастило з чоловіком.

-Мамо, ми просто розпишемося, а потім у ресторані посидимо, тихо-скромно. Конкуренти її колишнього чоловіка не заспокояться, хочуть забрати бізнес у Жанни. Тому, вона не хоче виставляти своє життя напоказ, у неї немає фото в соцмережах, і вона не хоче привертати увагу до себе, сама розумієш.

-Ох, синку, де крутяться великі гроші, всяке може бути, я розумію… А що ж нам подарувати, її нічим не здивуєш, з такими можливостями… Знаєш, у мене лежать сережки з діамантами, нові, я їх берегла на особливий випадок. Подарую Жанночці, розумію, що це скромний подарунок, але зате щиро!

-Доню, сподіваюся, ти не проти, що я так тебе називаю… Ми дуже раді, що ти влилася в нашу родину, і синочок у тебе чудовий. Прийми ось скромний подарунок від нас, сережки з діамантами. Розумію, що в тебе такого добра повно, але все ж, від щирого серця, прийми.

-Дякую, вони коштують дуже дорого, напевно, не варто було так витрачатися.

-Ну що ти… Ми ж тепер одна сім’я, все наше стало вашим, а ваше нашим… Що хочу запитати… На Мальдівах дуже жарко? Збираю валізу, думаю ось що брати з собою?

-Ви збираєтесь на Мальдіви?! Ого… Але я не була там, не знаю.

-Жанночко, ми тепер свої люди, можеш не приховувати. Я все знаю! Нелегко бути мільйонеркою, мабуть?

Олена Петрівна змовницько підморгнула невістці. Жанна з подивом дивилася на свекруху, нічого не розуміючи.

-Олено Петрівно, я не бідую, звичайно, але мільйонеркою мене важко назвати.

-Ну, як же… Антон сказав, що в тебе чоловік був мільйонер, залишив цілий статок… Ти просто скромна, не хочеш хвалитися, розумію.

Жанна голосно засміялася. Давно їй не було так смішно.

-Мій чоловік був простим роботягою, далі Одеси ми й не були ніде. У спадок він мені залишив, звичайно, багатство – це мій син.

Олені Петрівні захотілося плакати. Взявши чоловіка, вони поїхали додому, нікому нічого не пояснюючи.

Довго вона виказувала синові, за те, що обманув її. Але згодом, вона звикла до Жанни, яка виявилася доброю та чуйною. А коли народилася внучка, Олена Петрівна раділа найбільше.

-Влітку поїдемо на дачу, там ягоди, фрукти, внучці сподобається! І не потрібні нам ніякі Мальдіви, так, синку? Жанна, ось же Антон фантазер він який, понавигадував тоді, а я й повірила!

Всі дружно розсміялися і весело пішли милуватися онучечкою…

About the author