– Олено, Настя така хороша, – говорив Олені колишній чоловік про свою нову дружину. – А дітей як любить! Наших полюбила. – Ну добре. Рада за неї. А я при чому? – не зрозуміла Олена. – Слухай, ну тобі ж ніколи. Няньку наймаєш. Чоловіка нема. Може, дітям з нами краще буде? – раптом сказав Олег. – Ти що?! Може Настя ще усиновить моїх дітей?! Вважатиму, що це був жарт, – сказала вона і виставила Олега за двері. А потім почалися чудеса. Діти їхали до батька і поверталися якимись чужими. Олена не вірила, що це відбувається з нею

-Ой, здрастуйте… А я Настя. Ми тепер живемо з Олежиком. А я про вас чула… Ой, а дітки у вас якісь гарні! Ми прямо подружилися з ними! Ага!

У нас же ж Олежиком ще немає. Але ваші просто гарнюні.

Дівчина з яскраво-блакитними тінями, солодко посміхаючись Олені, практично засунула голову у вікно її автомобіля.

-Дуже приємно. Марійка, Мишко! Я довго чекатиму? Залазьте вже в машину.

Не зважаючи на дівчину, Олена, акуратно посунула її руку, паралельно закриваючи вікно.

…Олена з Олегом розійшлися п’ять років тому, але змогли зберегти нормальні стосунки. Виходячи за нього, закохана Олена не одразу побачила, що її обранець не пропускає жодної більш менш симпатичної спідниці.

Викривши його в черговій інтрижці і проплакавши всю ніч, вона вирішила – забрала трирічних близнюків і пішла від нього до батьків.

Але ж правду кажуть, що час все виправить. Ось і з Оленою було так. Все, що трапилося, загартувало і дало їй урок – сподіватися в цьому житті можна тільки на себе. Що вона й зробила.

Вона закінчила курси бухгалтерів і, розпочавши свою діяльність із дрібних підробітків в інтернеті, поступово підвищила рівень професіоналізму.

Тепер Олена працювала у великій фінансовій компанії і заробляла непогані гроші. Вона давно вже жила у власній квартирі. А близнюки підросли й навчалися у другому класі.

З колишнім чоловіком стосунки, як і раніше, були нормальними. На її подив, незважаючи на його численні мінуси, батьком він виявився хорошим. Любив своїх шибеників, як він їх називав, і бачився з ними за будь-якого випадку. Правда це не заважало йому постійно “одружуватися.” Дівчина Настя, мабуть, була черговою “нареченою.”

-Мамо, а тато одружується знову. Ця Настя краща за минулу дружину. Так, Марійко? – звернувся син до сестри.

-Ага! Вона класна! І купила нам кілограм морозива! – радісно підхопила та.

-Що!? Кілограм? Я ж не дозволяла морозиво. Марійко! І що за слово – класна? Говори по-людськи – гарна, добра, розумна. Що означає «класна»?

-Класна, значить хороша… – задоволено посміхнулася Марійка…

…Олег подзвонив через три дні.

-Олено, а я одружуюся, – оголосив він задоволеним голосом. – І цього разу назавжди!

-Вітаю і майже вірю. Але, пригадую, назавжди було минулого разу. Де ця, як її… – Олена намагалася згадати ім’я колишньої дружини Олега.

-Марина… Ну, я помилився. З ким не буває… Усі помиляються. Пустиш дітлахів? Їм весело буде.

-Та пущу, проблем немає. Дивись тільки обережніше з морозивом.

-Добре! Морозиво не давати! Не переживай, – сказав він і поклав слухавку.

…Після весільних урочистостей Олег привіз близнюків на наступний день. З подарунками, солодощами, новими рюкзаками та купою вражень.

-Мамо, а Настя так танцювала, так танцювала, що втрапила в калюжу! – сміючись, розповідав їй син.

-А тато поліз її діставати і втрапив теж. І ще у Насті забрали туфлі. Обидві! І вона танцювала босоніж! А потім співала пісні! Гучно і з поганими словами! – хихотіла дочка…

Олена здивувалася. Її трохи напружили пісні з поганими словами і калюжа. Але вона подумала, що їй яка різниця. Хто як і в чому танцює. Їй головне, щоб з дітьми було все гаразд. А з ними все добре.

Але через кілька днів вона здивувалася ще більше. До неї заїхав Олег, щоб завезти забуті дітьми речі, і почав дивну розмову. Заходячи звідкись здалеку.

-Олено… Ти знаєш, Настя хороша. А як вона дітей любить? Дуже… А наших як полюбила. Як своїх, – раптом почав він.

-Ну добре. Рада за її людські риси. Любить і нехай любить. Це її право. Я при чому? – не зрозуміла Олена.

-Слухай, ну тобі ж ніколи. У тебе робота і таке інше. Няньку наймаєш. Чоловіка немає. А в нас повна сім’я. Може, їм з нами краще буде, га? – раптом сказав Олег і замовк, дивлячись на її реакцію.

-Що?! У сенсі з вами буде краще? Ти що? Може Настя їх усиновить ще, моїх дітей? А що? Готові, гарненькі і вже великі? Ти в своєму розумі?

А самій народити слабо? Ніч не поспати, зубки пережити і все інше? Гаразд. Вважатимемо, що це був кумедний жарт і я його оцінила, – поставила вона крапку в розмові і випроводила Олега за двері.

А потім почалися чудеса. Близнюки їхали до батька її дітьми, а поверталися прямо чужими… Олена не вірила, що це відбувається з нею.

-А Настя нам дозволяє дивитися мультики, а ти ні! Вона добра! А вона купує нам тістечка, а ти ні! Хочу до тата та Насті! – такі гасла почали лунати вдома після візитів до тата.
Далі більше. Почалися сварки через уроки, які Настя за них робила, а мама ні. Сварки щодо режиму дня. Настя дозволяла їм пізно лягати спати, а мати ні. Олена намагалася не звертати уваги та пояснювати дітям, що режим та дисципліна насамперед. Але коли вона почула від дітей, що жити вони з нею не хочуть, а хочуть до Насті та тата і вона взагалі погана, її терпець урвався.

-Значить так. Дітей береш і зустрічаєшся з ними на нейтральній території. Без Насті. Або ніяк. Будеш проти – не побачиш їх взагалі. Зрозуміло? А я це зроблю, знаєш. Інакше не буде, – заявила вона колишньому чоловікові. Той спробував опиратися, але зрозумів діла не буде. І заспокоївся.

Кілька разів їй дзвонила Настя і казала:

-Діти мене люблять. А ти що робиш? Не соромно тобі? Та ти не мати, ти мачуха! Їм і справді зі мною краще буде.

У відповідь Олена більше не брала від неї слухавки.

А з дітьми провела виховну бесіду і зробила режим на вихідні. Без мультиків, морозива і тата. Це подіяло і в понеділок Олена знову була матуся найкраща і найулюбленіша…

…Колишній чоловік ображався з місяць, але потім відтанув і пішов назустріч її вимогам. Вони гуляли з близнюками у парках, ходили в кіно, каталися на роликах, чи ковзанах, залежно від пори року. Без Насті. Тим більше, що через півроку Настя подала на розлучення. Олежик зрадив їй з її двоюрідною сестрою. Вже це робити він умів найкраще. Адже люди не змінюються…

Олена під час зустрічі з колишнім хотіла щось сказати, але вирішила промовчати.

Зрештою, яка різниця їй, скільки в нього ще буде наречених, чи дружин.

Найголовніше, що серед цього весільного переполоху він залишається хорошим татом для їхніх спільних дітей.

А решта не так і важливо…

About the author