Руслан терміново повертався з відрядження. Дружині вирішив не дзвонити. Він звично забіг на другий поверх, відчинив двері й одразу відчув запах чужого чоловічого одеколону. – Дружина зрадила! – зразу подумав він. Руслан сів на табуретку і думав, що робити. Аж тут раптом зі спальні вийшов якийсь чоловік. Кілька секунд вони дивляться один на одного. Першим спитав Руслан: – Ти хто? – Я тут живу, а ось ти хто? – запитав чоловік. Руслан не розумів, що відбувається

Руслан терміново повертався з відрядження. Будівельники знову щось не так зробили.

Увечері Руслан доповів обстановку керівництву, і йому сказали приїхати, а зранку вирішуватимуть, що робити.

Десять годин поїздом, злий і втомлений Руслан вирішив, що дружині не дзвонитиме. Приїжджає він рано-вранці, навіщо будити її. Їй самій зранку на роботу…

У вагоні було жарко, в сусідньому купе постійно хтось сварився, заробітчани ходили вагоном туди-сюди, голосно розмовляли й сміялися, не допомагали ніякі умовляння. Тільки Руслан заснув, я його розбудив провідник:

-Під’їжджаємо.

Рідне місто зустріло осіннім туманом і холодом. Руслан сів у таксі, назвав адресу і тут же задрімав. Таксист домчав Руслана до хати, розбудив. Руслан звично забіг на другий поверх, відчинив двері й одразу відчув запах чужого чоловічого одеколону.

Свідомість одразу видала підказку:

-Дружина зрадила!

Не вмикаючи світло, думав Руслан, що робити – заскочити і влаштувати сварку, чи тихо піти. Він сів на табуретку, його уява вже малювала розлучення. Але тут із спальні вийшов якийсь чоловік.

Кілька секунд вони дивляться один на одного. Першим спитав Руслан:

-Ти хто?

-Я господар, а ось ти хто? – запитав чоловік.

Руслан не розумів, що відбувається.

І тут Руслан згадав, тільки він поїхав у відрядження, дружина йому зателефонувала і сказала, що хазяйка квартири зателефонувала:

-Я дуже перепрошую, але син терміново повертається до рідного міста. Чи не могли ви звільнити квартиру?

Навіть компенсацію запропонувала. Дружині нічого не залишалося, як зібрати речі та поїхати до мами.

-Вибач, мужик, запрацювався я, – засміявся Руслан і коротко розповів історію. – Піду я, може, вдасться таксі спіймати.

-Та годі вам, – відповів господар квартири. – Ходімо кави поп’ємо, а там автобуси ходити почнуть. А ключі від квартири віддайте, щоб більше такої несподіванки не сталося…

About the author