Рита якраз варила узвар, коли задзвенів її телефон. Вона витерла руки рушником, взяла мобілку й дуже здивувалася. Дзвонила її подруга Люда! – Привіт, Людочко! – промовила в слухавку Рита. – Як ти там? Я тебе сто років не чула й не бачила… У слухавці запала тиша і раптом Люда заплакала! – Риточко, будь ласка, допоможи мені! – схлипувала Люда. – О, Господи! Що трапилося?! – запитала Рита й аж присіла на табуретку. Вона не розуміла, що відбувається

-Людо, не звільняйся, – вмовляла Люду Рита, її подруга та коліжанка. – Ну, подумай, де ти ще таку роботу знайдеш? Тут і зарплата хороша, і перспективи, а найголовніше – у нас чудовий колектив!

-Ні, Рито, я вже все вирішила, – сумно відповіла Люда.

-Ну що ти вирішила? – не вгавала Рита. – Не ти вирішила, а твій Сергій за тебе все вирішив! Рито, подумай! Одумайся!

-Ну так, Сергію проти того, щоб я працювала, – посміхнулася Люда. – Він хвилюється за мене, не хоче, щоб я втомлювалася, чи нервувала. Сергій сказав, що сам даватиме мені гроші на те, що мені потрібно, тільки щоб я вдома сиділа. Він такий добрий, такий дбайливий! Переживає за мене.

-А що за тебе переживати? – не зрозуміла Рита свою подругу. – Ти що слаба? Якась не така? Агов, Людо, прокинься! Він просто робить все, щоб ти залежала від нього! Ти потім одяг собі без його схвалення не купиш.

-Та годі тобі! – засміялася Люда. – Він не такий! Він для мене старається, все мені робить.

-От ти даєш! – не витримала Рита.

Вона зрозуміла, що з Людою говорити зараз марно, закохана вона у свого Сергія дуже.

Незважаючи на всі вмовляння Рити та колег, Люда таки звільнилася. Подруги зідзвонювалися, розповідали один одному новини, але зустрітись у них все ніяк не виходило, у Люди завжди були якісь відмовки.

Потім дзвінки стали дедалі рідшими, а загальних тем дедалі менше.

І останній місяць вони взагалі не спілкувалися. Рита їй якось дзвонила, але телефон подруги було вимкнено…

В той день Рита якраз варила узвар, коли задзвенів її телефон.

Вона витерла руки рушником, взяла мобілку й дуже здивувалася. Дзвонила Люда!

-Привіт, Людочко! – промовила в слухавку Рита. – Як ти там? Я тебе сто років не чула й не бачила…

У слухавці запала тиша і раптом Люда заплакала!

-Риточко, будь ласка, допоможи мені! – схлипувала Люда.

-О, Господи! Що трапилося?! – запитала Рита й аж присіла на табуретку.

Вона не розуміла, що відбувається.

-Це все мій Сергій… – казала Люда. – Він постійно свариться… Я не можу так далі… Я не знаю, як мені піти від нього, переживаю! Рито, як же ж ти мала рацію! І чому я тоді тебе не послухала?..

-Звісно. Я тоді вже знала, що саме цим усе й скінчиться. Як тільки чоловіки починають вказувати, що тобі потрібно робити і як треба жити, тому що вони про тебе піклуються і добра тобі бажають, одразу біжи!

-Але він був таким милим спочатку, – схлипувала Люда.

-Вони всі милі, – відповіла їй Рита. – Коли сплять до стінки. Гаразд, збирай речі, організуємо тобі відхід від твого чоловічка… У тебе часу – дві години!

Через дві години прийшла Рита.

Люда вийшла й одразу опинилася в обіймах подруги.

Рита одразу відвезла Люду до батьків. Батьки розуміли, що Люда нещаслива із Сергієм, але на всі запитання чули тільки одну відповідь:

-Все нормально.

Люда просто переживала розповідати їм. І тільки тепер, опинившись у колі близьких людей, вона змогла видихнути та розповісти про те який був її чоловік.

Увечері Сергій дуже розізлився, коли вдома не виявив Люду.

Він одразу подався до її батьків. Спочатку Сергій намагався сваритися, але у відповідь отримав відкоша від батька Люди і від самої Люди.

Рішучий настрій Люди та її батьків змусили його змінити тактику.

Тоді він почав жалісно клястися в коханні і обіцяти надалі так більше не поводитися.

Сергій так щиро каявся, що Люда мало не повірила йому, та тільки вчасно схаменулась.

І на цей раз вона вже не повелася на його слова.

Сергій не очікував, що Люда знайде в собі сили та сміливість піти від нього.

І не очікував, що отримає відкоша. З образою він кричав:

-Невдячна! Я про тебе дбав, я утримував тебе, я все для тебе робив! Ти не цінуєш добра!

Люда дивилася, як Сергій сварится і була вдячна Ріті, яка допомогла їй втекти від такого «доброго» чоловіка.

Тепер на неї чекало нове життя, нова робота та нові інтереси…

About the author