Світлана домивала останній коридор, коли до жінки підійшла її подруга Жанна. – Привіт, подруго, – весело сказала Жанна. – Працюєш? – Вже майже закінчую, – відповіла Світлана. – Я прийшла просити у тебе допомоги. Навіть не знаю, як про це сказати, – зам’ялася Світлана. – Жанно, та кажи вже, – поквапила подругу Світлана. – Віддай мені свого чоловіка, – раптом сказала Жанна. Світлана аж присіла від несподіванки, нічого не розуміючи

– Світлано, я тебе не розумію! Тобі що, шкода? Ну, подумаєш, твій Олег зобразить мого чоловіка. Це ж так просто! Ти ж знаєш мою матір! Якщо вона дізнається, що я обманула її, таке влаштує! Доведеться повертатися додому.

Світлана слухала подругу і в неї всередині все переверталося. Вона завжди почувала себе зобов’язаною Жанні, яка кілька років тому дуже допомогла їй після того як не стало мами Світлани.

Тоді, Світлана залишилася зовсім одна. Де шукати свого батька вона не знала, родичів у них з мамою не було, тож окрім Жанни нікого поряд не виявилося. Саме вона підтримувала Світлану,заспокоювала, проводила з нею дні та ночі. Їхня дружба, що зародилася в дитинстві, ще більше зміцніла. Світлана вважала Жанну своєю сестрою.

Два роки тому подруги дізналися, що в сусідньому місті поряд із мінеральним джерелом відкрився готельний комплекс із корпусами для тривалого відпочинку, і там потрібні покоївки. Обговорювалося, що працювати візьмуть тих, хто згоден прожити на території комплексу шість місяців.

І дівчата вирішили поїхати. У Світлани з’явився шанс змінити обстановку, абстрагуватися від своїх проблем, а Жанна давно мріяла побути трохи без надмірної турботи батьків. Вона завжди з ними конфліктувала, не знаходила спільної мови. Особливо з матір’ю, яка її постійно сварила, висміювала, говорила, що Жанна – повний нуль і без неї не проживе.

Ось Жанна і робила все наперекір, намагалася довести, що й сама може чудово влаштуватися у житті, знайти хорошого чоловіка.

І знаходила, і романи заводила. Але, мама втручалася, навіть приходила до дочки на роботу, сварилася з начальством і влаштовувала майбутньому зятю такі оглядини, що молодик біг від Жанни в інший бік стрімголов.

Жанну все це зачіпало, але вона нічого не могла вдіяти. Лише якось в розмові зі Світланою сказала, що краще б Господь забрав на небеса не її маму, а її власну матусю.

Словом, зібралися подруги і поїхали пробувати себе у ролі покоївок. Їм пощастило: колектив готелю виявився молодим та веселим.

Мешканці приїжджали різні, навіть іноземці бували. Ось із одним із них Жанна і познайомилася. Чоловік красиво доглядав, освідчувався в коханні, обіцяв одружитися і забрати Жанну з собою. Дівчина купалася в променях щастя.

У Світлани все склалося інакше. Вона познайомилася з Олегом, який працював у готелі кухарем. Ці стосунки стали справжнім подарунком. Дівчина нарешті відтанула, відчула себе коханою та захищеною, як тоді, коли мама була жива. Олег теж душі не чув у Світлані, казав, що для нього їхнє кохання – найцінніша і найважливіша річ на світі.

І тут сталося непередбачене. Жанна через соціальні мережі дізналася, що її обранець зовсім не такий самотній, як розповідав. Вона спробувала з’ясувати стосунки, вони посварилися, і новий наречений швиденько поїхав до себе на батьківщину.

Проте цим неприємності не закінчилися. Батьки Жанни повідомили, що їдуть познайомитись із зятем. Виявляється, подруга сказала їм, що вже вийшла заміж і їде за кордон. Сказати мамі, що «чоловік» виявився ошуканцем, вона не хотіла.

Ось і звернулася до Світлани із дивним проханням. Просила, щоб Олег зіграв роль її чоловіка.

Світлана стояла перед складним вибором. З одного боку, Жанна допомагала їй завжди і в усьому. Світлана відчувала, що повинна відплатити їй тим самим. Але, з іншого! Ідея подруги не була до вподоби Світлані. Мало що станеться, коли Жанна та Олег зображатимуть подружжя? Їй зовсім не хотілося, щоб вони ходили парочкою, цілувалися у всіх на очах. Більше того: як просити Олега про таку послугу? Він неодноразово говорив, що засуджує легковажну поведінку і є однолюбом. Що йому сказати? Я хочу здати тебе в оренду заради обману родичів подруги? А що буде потім, коли вони будуть разом? Батьки Жанни подумають, що Світлана забрала чоловіка у подруги? Чи їй потім все життя не попадатись на очі її рідні?

Коротше, ідея виглядала повною нісенітницею. Але Жанна зачепилася за неї і ніяк не хотіла відпускати. Для неї найголовнішим було одне – не осоромитися перед мамою.

Світлана бачила: Жанна ображена, що вона зволікає з відповіддю, не розуміє, чому подруга не біжить на допомогу.

А Світлана не хотіла навіть думати, що доведеться вплутувати в цю історію Олега. Не розуміла до кінця, через що вона більше переживає, через те, що Олег образиться і відмовиться, або те, що він погодиться.

Зрештою, Світлана відповіла:

– Ні, Жанно, мені твоя ідея не подобається. Та й Олег цього не зрозуміє. Не буду йому нічого пропонувати.

– Не будеш? – здивувалася Жанна, – Так я сама його попрошу!

Жанна вискочила з кімнати і побігла до хлопця своєї подруги. Розповіла йому все, попросила виручити. А наприкінці додала:

– Світлана в курсі. Вона не проти.

– Не проти? – Олег з подивом подивиться на Жанну, – тобто вона згодна, щоб я на якийсь час став твоїм чоловіком?

– Ну так…

– Що ж. Я вас виручу…

Цілий тиждень Жанна з Олегом зображували сімейну ідилію. Треба сказати, у них непогано виходило. У батьків не виникло й тіні сумніву. Тим більше, що Жанна дуже старалася: гладила «чоловіка» по спинці при кожній нагоді, підставляла щічку для поцілунку, сідала йому на коліна.

Світлана все це бачила. І не могла дивитися на це. Але найбільше вона переживала від того, що Олег навіть не дивився в її бік.

Зрештою, батьки поїхали. А за ними поїхав і Олег.

Перед від’їздом зайшов до Світлани та й сказав:

– Я все про тебе зрозумів. Це не кохання, якщо ти здатна так легко мене віддати. Нехай навіть жартома.

– Але я…, – Світлана хотіла порозумітися…

– Не старайся. Я тобі не вірю. Прощавай…

Коли Світлана зі сльозами на очах розповіла подрузі, що Олег не став її слухати та поїхав, Жанна засміялася.

– І чудово! Теж мені – принц на білому коні з каструлею в руках! Іншого знайдемо. Не журись, подруго!

Але Світлана сумувала. Не могла змиритися.

Термін роботи в готелі наближався до кінця. Дівчина звернулася до відділу кадрів, знайшла адресу Олега та після звільнення поїхала до нього. Молоді люди все з’ясували, пробачили один одного і незабаром одружилися. Зараз чекають поповнення у сімействі…

А Жанна… Вона так і носиться світом у пошуках свого щастя і незалежності від матусі.

Іноді натикається на відповідного чоловіка, але недовго з ним перебуває. Летить далі… Одна…

Немає в неї більше подруги Світлани.

About the author