Вдома Валерію зустрів чоловік. За два роки спільного життя вона вперше побачила його у такому стані. – Що сталося? – Запитала Валерія. – Що що? Знаю, я все, – вигукнув чоловік. – Що знаєш? – здивувалася дружина. – Не прикидайся! Я все знаю, – повторив він. – Поясни. Я справді не розумію, – розвела руками Валерія. – Я знаю, про твого коханця! – раптом сказав чоловік. Валерія здивовано дивилася на коханого, нічого не розуміючи

Вдома Валерію зустрів чоловік. За два роки спільного життя вона вперше побачила чоловіка у такому стані. Від несподіванки Валерія не знала, що сказати, що зробити, так і стояла, дивилася на лихого чоловіка.

Чоловік гримнув кулаком по стіні, картина, впала зі стіни. Він розвернувся і пішов у кімнату. Валерія знизала плечима, підняла картинку і перевзувшись, пішла за чоловіком. Тепер вона вже настроїлася на розмову.

– Що сталося? – Запитала Валерія.

– Що що? Знаю, коханця завела. Чи він у тебе вже спочатку був? – вигукнув чоловік.

– По-перше, не вигукуй тут, я й так все чую. По-друге, із чого такі висновки? По-третє, немає в мене жодного коханця.

– З чого висновки? Та ось зовсім випадково розплющились у мене очі на твій спосіб життя.

– Цікаво, розкажи.

– Я ж помітив, що цього тижня ти їздиш в один і той самий будинок. Навіщо?

– Простежив, значить?

– А що мені лишалося робити? Дружина вештається десь, а я маю на це дивитися?

– О, як цікаво. І на цьому ти зробив висновок, що в мене коханець?

– Ні, не лише на цьому. Я давно почав підозрювати. Ти ж витрачаєш більше, ніж заробляєш. Звідки гроші? Очевидно коханець дає. Я сьогодні подивився на сайті туроператора, скільки коштувала наша подорож у відпустку. У нас із тобою таких грошей не було. Ми ж із тобою ще іпотеку платимо. Звідки гроші? Коханець дає?

– Ага, коханець дав і на подорож, і на новий дорогий комп’ютер для тебе, і на безбідне життя. Отакий у мене коханець, – засміялася Валерія. – Охолонеш, поговоримо.

Валерія пішла на кухню готувати вечерю і почула, як закрилися вхідні двері. Подумала: «Ну хай пробіжиться, охолоне».

Вечеряли мовчки. Наївшись, чоловік раптом сказав:

– Може, я й неправий. Але поясни, що це все означає? Звідки гроші? Куди ти ходиш?

– Заспокоївся? Ось тепер розповім. Немає в мене багатого коханця. Взагалі ніякого немає. Але є квартира, яку подарувала мені бабуся. Вона тоді сказала, щоб я нареченим про квартиру не говорила, бо всяких негідників вистачає, яким тільки квартира потрібна. Ось я і не сказала спочатку тобі. А потім якось не до речі було, чи просто звикла вже приховувати цей факт. Квартиру цю я одразу здавала. Три роки жили там одні квартиранти, а тепер вони з’їхали. Доводиться шукати нових, показувати квартиру. Туди й їжджу вже цілий тиждень.

Обличчя чоловіка знову стало ображеним, і він вигукнув:

– Тобто ти мені не довіряєш? Про яке кохання може йтися? Я б навіть наявність коханця пробачив, але не можу пробачити таке ставлення до мене, такої недовіри.

Він знову закрив двері і вішоа. А Валерія знову подумала: “Ну хай пробіжиться, охолоне”.

Але чоловік не прийшов ночувати. А вранці зателефонував і сказав, що подає на розлучення та поділ майна. Найсмішніше, що квартиру, яку подарувала бабуся Валерії, чоловік теж намагався поділити.

Розлучення відбулося, спільну квартиру продали. Валерія знову взяла іпотеку та купила собі нову квартиру. А та, бабусина служить їй подушкою безпеки.

About the author